Довіра та Тігіпко: Чи зможе Разумков кинути виклик Зеленському

Лише трьом особам, яких соціологи з Центру Разумкова внесли до свого опитувальника, громадяни довіряють більше, аніж не довіряють. Разом із Зеленським і Сенцовим у трійці дещо неочікувано опинився Дмитро Разумков

   

Чому неочікувано? Згідно з цим таки опитуванням у лютому Верховній Раді, спікером якої є пан Дмитро, довіряє лише 28% (у вересні довіряли 57%). А діяльність «Слуги народу», політсили, яка делегувала Разумкова на нинішню його посаду, зараз позитивно оцінює 34% (у вересні таких було 50%). На фоні падіння довіри до парламенту і монобільшості 45% довіри до голови ВР – дуже цікавий показник. Щоравда, тих, хто не довіряє, 43%. Але порівняно з іншими відомими політиками, включеними до опитувальника, це дуже гарний показник.

Нагадаємо, Петру Порошенку не довіряє 80% опитаних, Віктору Медведчуку — 75,5%, Арсену Авакову — 74%, Юлії Тимошенко — 71%, Юрію Бойку — 70%, Олексію Гончаруку — 63%, Святославу Вакарчуку — 62%. Найвищий рівень довіри до президента – довіра до нього нині — 52%, недовіра – 39%, і Олега Сенцова, колишнього в’язня Кремля, навколо якого, вочевидь, планують розгорнути масштабний політичний проект (йому довіряє 39%, не довіряє 33%).

Звичайно, рейтинг Разумкова ще може знизитися, якщо рівень довіри до Верховної Ради продовжуватиме падати. Утім, точно так само його рейтинг може і стабілізуватися. Те ж, що є на сьогоднішній день, можна пояснити кількома факторами. Перший – пересічний виборець, який голосував за «слуг», не знав і не хотів знати про кандидатів від цієї партії і про її мажоритарників, бо голосував знову ж таки за Зеленського. І, дійсно, хіба ж той може привести до влади поганих хлопців, які листуються з повіями, займаються «рішаловом» прямо у сесійній залі чи радять українцям розплачуватися за комуналку собаками? А Разумкова цей виборець добре запам’ятав ще по президентській кампанії, тобто, він асоціюється у них не зі «слугами» та їхніми зашкварами, а із Зеленським.

Другий фактор – чисто візуальний, на контрасті з попередником Разумкова у спікерському кріслі. «95 Квартал» дозволяв собі жарти над Андрієм Парубієм у стилі, який у нормальних країнах викликав би не сміх, а огиду у суспільства. Але у нас інше суспільство. Над Разумковим не жартують, навпаки, його показують не за літами розважливим, він гарно говорить, одним словом – зразковий спікер.

Третій фактор – голову Верховної Ради поки не асоціюють з проблемами, які виникають у монобільшості. Схоже, у суспільній свідомості ці проблеми пов’язують або з окремими «брагарями», або з головою парламентських «слуг» Давидом Арахамією, який грає роль громовідводу, беручи на себе весь негатив. Та й, чесно кажучи, додає його. А Разумков наче над схваткою. Принаймні, складається враження, що виборці думають у цьому руслі. І поки вони думатимуть саме так, рейтингу молодого спікера піке не загрожує.

Рівень довіри громадян до Дмитра Разумкова робить його перспективною фігурою. Як для Банкової, так і для третіх сил. Олігархічних. Якщо вірити Зеленському, що на другий президентський термін він не піде, то вже за рік-два президенту доведеться задуматися над тим, хто продовжить його справу. І заразом – забезпечить йому спокій і не переслідування після відходу від влади. В оточенні Зеленського поки таких людей не видно. Чи може такою людиною стати Разумков? Скоріше ні, аніж так. Він – не із «кварталівської» тусовки, у Зе-команді з’явився під час кампанії і добре зарекомендував себе. Але навряд чи спікера у президентському оточенні можуть назвати «своїм за нутром». Мабуть, це розуміє і сам Разумков. Особливо після начебто конфлікту між ним та президентом, який, за джерелами, стався під час обговорення процедури прийняття закону про обіг землі. Глава держави буцімто наполягав на турборежимі, а спікер – на проходженні цього документу за всіма регламентними вимогами. Обрали другий варіант і тепер парламент приречений на рутинне голосування за всі поправки, аж поки вони не вичерпаються. Хто в цій ситуації правий? З одного боку тривала процедура пригальмувала отримання Україною траншу МВФ (кредитори вимагають убезпечити країну від повернення «Приватбанку» колишнім власникам, а поки ВР колупається в землі, до цього законопроекту приступити не можуть). Та з іншого – навіть найдрібніше порушення процедури дає опонентам земельної реформи підстави оскаржувати рішення Верховної Ради в КСУ.

Подейкують, що на Банковій після цієї історії запідозрили спікера в надлишковій самостійності. Всі ж розуміють, що в разі найменшої фронди, монобільшість здатна замінити Разумкова на більш слухняного хлопця. Приміром того, який сидить поруч із ним. І тоді, як то кажуть, ти ніхто, і звать тебе ніяк. Однак цілком може статися так, що обставини зміняться. Як на користь спікера, так і проти нього.

Спочатку про погане. Монобільшість доволі нестабільна, і чим далі, тим ситуація в сесійній залі все більше залежатиме від керівництва парламенту. Ключовими тут можуть стати голосування за зміни до Конституції щодо децентралізації або анонсовані законопроекти про народовладдя. Їхній провал здатний поставити під сумнів спікерську кар’єру Разумкова. А оскільки реального впливу на голосування «слуг» він не має, цей провал може стати ще й спробою Банкової позбавитися від рейтингового (а, отже, потенційно небезпечного) голови парламенту. 

Тепер про хороше. Пан Разумков зараз ще не готовий до самостійної політичної гри. Рейтинг рейтингом, але нинішній рівень довіри до нього безпосередньо пов’язаний із Зеленським. Та кажуть, що долею молодого очільника парламенту вже активно цікавляться окремі групи впливу, які не проти задіяти його в серйозному політичному проекті. Ці групи впливу — з «біло-блакитним» минулим. Нагадаємо, що у біографії голови ВР від «слуг» була співпраця з партією Януковича. Тобто, екс-«регіонали» вважають його десь своїм. Зараз лізти у якісь політичні проекти Разумкову сенсу немає. Занадто ризиковано. Та стіни на Грушевського, 5 бачили все. У тому числі — переформатування більшості і війни проти розпуску парламенту.

Чи може таке статися з нинішньою більшістю? Повернемося до того, з чого почали – до соцопитування Центру, названого іменем батька нинішнього спікера ВР. В опитуванні є пункт «На Вашу думку, те, що у Верховній Раді Україні сформована більшість у складі однієї партії, матиме більше позитивних чи більше негативних наслідків для країни?». У вересні 58% опитаних бачили у монобільшості позитив, у лютому таких – 22,8%. У той же час, негативне ставлення до коаліції з однієї політсили у вересні висловили 11,4%, а зараз – 36,3%.

Розчарування в парламенті – нормальне явище для українців. Так було завжди. Але коли рівень недовіри до парламентарів знизиться до мінімуму, Банковій доведеться щось робити – або миритися з цим, ризикуючи рейтингом президента, або йти на перезавантаження парламенту. Який, і це вже бувало в нашій історії, здатний постояти за себе в шкурних ситуаціях. Можна згадати, скільки часу депутати воювали проти указів Ющенка про розпуск Ради. В такі моменти позиція голови ВР дуже важлива. Але лише тоді, коли ця фігура є самостійним гравцем, готовими зіграти в політичну рулетку.

Наостанок хочеться додати, що за інформацією ЗМІ, Зеленський буцімто розглядає в якості заміни Гончаруку в кріслі прем’єра Сергія Тігіпка. Дмитро Разумков свого часу був з ним дуже близьким. 

У 2010 Разумков офіційно вийшов з «Партії регіонів» і став членом передвиборчого штабу кандидата в президенти Тігіпка. У цей же час він очолив київську організацію партії Тігіпка «Сильна Україна». 

На президентських виборах Тігіпко набрав 13,6% голосів у першому турі й посів третє місце, поступившись Януковичу та Юлії Тимошенко. Про Разумкова у Тігіпка говорили тільки хороше. 

Не виключено, що у випадку повернення Тігіпка у велику політику, Разумков від цього може лише виграти.

Автор: Depo.ua

Подписывайся
Уведомление о
guest
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments
0
Would love your thoughts, please comment.x
()
x