Сапери Харківщини: метр за метром розчищаючи рідну землю

Вони щодня знаходяться на волосок від смерті. Вони тим сильніше люблять життя, чим більше бачать його велику ціну. Ми часто не знаємо їхніх імен, але саме цим людям завдячуємо тим, що можемо без остраху ходити рідною землею. Ці люди — герої. Ці люди — сапери.

Сапер це покликання

— Все життя я в саперах, — посміхається військовий, розповідаючи про себе. Назвати своє ім’я він не має права, проте саперську справу знає добре. — Балаклія дуже сильно замінована. Нещодавно хлопці працювали за мостом на Пісках. Там все було засипано мінами наземної дії. Нарахували 24 пелюстків. Прийшлося випалювати траву, щоб їх хоча б побачити. Розстрілювали їх зі стрілецької зброї. І так щодня.
Військові спеціалісти та сапери з ДСНС працюють пліч-о-пліч. Наразі хлопці займаються розмінуванням інфраструктури — газопроводів, залізничних колій, ліній електропередач. А також намагаються оперативно реагувати на заяви від населення. Люди, які на початку війни евакуювалися, тепер повертаються у свої домівки. Проте в хатах, дворах, квартирах, під’їздах і гаражах на них часто чекають небезпечні сюрпризи. Також нещодавно знешкодили кілька розтяжок на огорожі кафе Ліра в м. Балаклія. Це щастя, що на них ніхто не підірвався.

Обстежено тільки 10 відсотків території

Щотижня від населення Харківської області надходить близько 300 заявок щодо ймовірного знаходження вибухонебезпечних предметів. І на всі з них треба встигати реагувати.
— Не завжди є можливість знешкоджувати вибухонебезпечні предмети одразу, — пояснює військовий. — Якщо умови з тих чи інших причин цього не дозволяють, то ми проводимо маркування, зафіксувавши небезпечний предмет. А потім вже виїжджають групи, які або знешкоджують його на місці, або забирають для подальшого знешкодження.
Роботи у саперів в Харківській області багато. Працюють вони невпинно. Військові сапери інформацію щодо своєї роботи не надають, а от хлопці з ДСНС поділилися статистикою. Тільки за день ними було обстежено 0,425 га території, на якій вони виявили та знешкодили понад 430 вибухонебезпечних предметів. До робіт було залучено 37 чоловік особового складу та 14 одиниць техніки.
— Якщо не пройшли з міношукачем, то не маємо гарантій, що в землі нічого немає, — розповідають сапери з ДСНС, підполковник Володимир Кривцун та капітан Денис Грамазденко. — Прилад виявляє сигнал, а далі вже вручну, використовуючи щуп та лопату. Зараз проблема ще й у промерзанні ґрунту. Сигнал ми знаходимо, а відпрацювати його не можемо.
Розмінування сільськогосподарських угідь планується на весну. Тому мешканцям Харківської області поки що ходити в ліси, поля і на річку категорично заборонено.

Небезпека для людей

Тільки нещодавно четверо людей з мирного населення підірвалися, — каже військовий сапер. — Один хлопець побачив гриби, зайшов у ліс і нарвався. Другий пішов за дровами. Хтось вирішив піти перехідною дорогою через лісок. Випадків таких чимало.
Розмінування сапери проводять поступово, згідно зі складеним планом, проте постійно орієнтуючись на потреби населення. Так, напередодні Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору на кладовищі Балаклії ними було перевірено центральний прохід кладовища та територія довкола пам’яток жертв Голодомору. Тільки на цій ділянці було знайдено та знешкоджено 8 протипіхотних фугасних мін. За два тижні до Паски буде здійснена і повна чистка кладовищ, щоб у людей була можливість традиційно відвідати своїх рідних.
— Ми два кладовища в Ізюмі розмінували, де були масове поховання, — розповідають хлопці-сапери з ДСНС. В Барвінковому працювали двома групами та очистили там всі кладовища. Але спочатку виїжджали й працювали точково. Люди, яким потрібно було поховати когось з близьких, показували нам відповідну ділянку, і ми на ній вже тоді проводили відповідну роботу.

Харківщина дуже замінована

З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України від населення Харківської області було прийнято 15 495 заявок про ймовірне замінування. Станом на 24 січня 2023 року саперами ДСНС було виконано вже 14 580 залучень та виявлено більш ніж 57 000 одиниць вибухонебезпечних предметів. Загальна площа обстеження склала понад 2100 гектарів.
— Протитанкові міни не страшні, сапер пройде, — пояснюють хлопці. — А якщо стоять протипіхотні, на растяжках або наземної дії, то це вже набагато гірше. Територія довкола Балаклії наповнена ними дуже сильно. Знаходимо міни й кругового ураження, і направленої дії, і на деревах “манки” стоять.
Є у саперів різноманітна спецтехніка, яка допомагає їм в роботі. Вірно служать їм різні бойові машини з розмінувань. Серед них — система з розмінування “Божена” та розміновщик Armtrac. Хоча щодо останнього хлопці відмічають, що за умов промерзання ґрунту ефективність його стає дуже малою.
— Для візуального обстеження використовуємо дронів, — пояснюють сапери. — Робимо один обліт, потім другий і третій. Карта на карту накладається, і тоді ми щось бачимо. Але не завжди можемо визначити, що саме. Помічений предмет може бути міною, снарядом чи просто пляшкою. А те, що під землею, дрон побачити не дозволяє.
Тому попри всю наявну спецтехніку саперам доводиться все відпрацьовувати вручну, перевіряючи ледь не на колінах кожен клаптик землі. Після всіх бойових машин розмінувань, металодетекторів та міношукачів вони перевіряють все додатково, своїми власними руками. І бувають випадки, коли саме в цей момент міни й вибухають, забираючи життя хлопців.

Дослідний полігон

— Харківщина стала для орків своєрідним дослідним полігоном, на якому вони використовували всі наявні у них види мін, — каже військовий сапер. — В жодних інших областях такого не було. Наприклад, чимало зустрічається протипіхотних осколкових мін ПОМ-3 «Медальйон». Ці міни заборонені міжнародними військовими конвенціями. Вони мають сейсмічний датчик цілі, який реагує на амплітуду кроків. Сама міна схожа на велосипедну шестерню. З якого боку ти б до неї не підійшов, вона тебе чує за 15 метрів. Вибухає за 8 метрів та розлітається на 1800 уламків, на 360 градусів. Радіус ураження величезний, її залишки можуть відлетіти й на 100 метрів, навіть на такій відстані зберігаючи свою вбивчу силу.

Небезпечна і важка робота

Базова комплектація багатьох мін спеціально змінювалася російськими військовими таким чином, щоб вони спрацьовували саме під час проведення саперних робіт.
— Такий випадок був на Херсонщині, — згадують хлопці з ДСНС. — Міну зняли, три рази перевернули, почекали 15 хвилин, ще раз перевернули, знов почекали 15 хв. Потім завантажили її в машину, і вона вибухнула. Три людини загинули.
Російські військові спеціально розміщували кілька мін на глибині більше метру, щоб їх неможливо виявити за допомогою міношукачів. Зверху накривали їх дерев’яною дошкою та впирали в неї сантехнічну трубу. Яка на кілька сантиметрів стирчала з під землі. Засоби виявлення такі міни побачити не здатні.
— 16 жовтня саперна група їхала на піротехнічній машині з виконання завдань, — розповідають сапери з ДСНС, — і наїхала в с. Явір на перехресті лівим заднім колесом на таку трубу. Хоч перед тим все на тій території було обстежено. Двоє чоловіків одразу загинули. А ще четверо отримали травми різного ступеня. Після цього випадку перевірили все ще раз, перекопали вручну лопатами перехрестя, але не знайшли більше нічого. Пройшов тиждень, працювали по тій же лінії, неподалік того самого міста. І знову вибух. Один загинув, а троє залишились без ніг.
Трагічних випадків серед саперів трапляється багато. Проте вони продовжують щодня виходити на роботу, метр за метром очищати рідну землю. Вони поспішають на допомогу мешканцям Харківської області, якщо ті помічають підозрілі предмети. Вони роблять міста і села Харківщини знову придатними до повноцінного життя.
Робота саперів небезпечна і важка. І вони щохвилини усвідомлюють це. Проте з самовідданістю, яка властива далеко не кожному, продовжують її виконувати.