В кожний куточок України «#БАжаємоМиру»

З початку повномасштабного російського вторгнення, в Україні з’явилась велика кількість волонтерських організацій, які здійснювали допомогу постраждалому населенню та військовим. Про одну з таких команд ми сьогодні й розкажемо. Це історія про звичайних хлопців і дівчат, які не змогли стояти осторонь і ризикуючи власним життям допомагали нашому місту і району. Це історія Громадської організації «#БАжаємоМиру», яка була заснована мешканцем Балаклії Олексієм Твердомедом та його побратимами.
“Все почалося 27 лютого з дзвінка від моїх близьких друзів – братів Євгена та Дмитра Калініченко.” – мовить Олексій.

Початок діяльності

Почалось волонтерство з повідомлення про те, що на фермі поблизу Гусарівки роздають курей усім охочим через неможливість роботи пташника у зв’язку з загрозою російських обстрілів.
Олександр Вороновський – друг Дмитра – швиденько знайшов причеп і четверо хлопців поїхали домовлятися про допомогу людям. І в машині вони відзняли перший відеоролик, який закликав усіх об’єднуватись.

По приїзду до пташника хлопці побачили величезну чергу, але все ж таки пішли домовлятись. І задля того, щоб отримати підтримку від очільника птахоферми, почали допомагати працівникам завантажувати курей у фури. Власник господарства побачив прагнення команди та виписав перепустку, щоб видавати курей для міста без черги.
«Ми були по вуха в багнюці, але були щасливі від того, що у нас вийшло домовитись і ми зможемо допомогти людям» – каже Олексій.

Розширення обсягів волонтерської допомоги

Завдяки тому, що волонтери знімали відео своєї діяльності та поширювали у соціальних мережах, команда змогла зробити касу взаємодопомоги на придбання продуктових наборів. Також люди ділились власними запасами – картоплею, консервами та консервацією. До хлопців приєднався Олексій Коротченко і на двох автівках волонтери розвозили допомогу по бомбосховищах та за адресами людей, які дзвонили й прохали про допомогу.
“Мені дзвонили багато людей з пропозиціями про допомогу! Це будо дійсно круто і ми відчували величезну підтримку! Нам “Світ Секондхенду” виділив теплі речі, які ми відвезли у райлікарню та інші бомбосховища” – каже Олексій.
Також допомагали команді й іноземці з Польщі, Італії та Франції, що збирали у Європі допомогу для мешканців України. У налагоджені комунікації з іноземцями допомогла активність у соціальних мережах.

Долучилась також і місцева влада. Разом з Максимом Будянським створили перший гуманітарний штаб на базі Балаклійського Територіального центру, куди й приходила перша гуманітарна допомога в місто Балаклія. У штабі проробили логістичний маршрут між Польщею та Балаклією, через Львів, Ужгород та інші міста України до Харкова, а завдяки допомозі місцевих небайдужих водіїв вантажних авто з Харкова гуманітарна допомога доїхала у

“В цей час більша частина балаклійців почали працювати, як одна команда. Допомагали одне одному, хто чим міг.” – коментує Олексій.

Утворення громадської організації

В березні місто залишили без світла та зв’язку і потрібно було приймати якесь рішення, через те що знаходячись у місті хлопці були вже не в змозі допомогти нікому.
Команда прийняла не просте рішення – їхати з міста. Дмитро та Олександр поїхали у Київ і працюють зараз на Оборонпромі, а Олексій Коротченко працює в Благодійній організації “Карітас”.
Євген Калініченко, Олексій Твердомед і Дарина Мирна виїхали у Донець, де зупинились у гуртожитку, в якому і створилась офіційна організація «#БАжаємоМиру».
“Олю я знав давно, ще з тих часів, як вона допомагала мені прикрашати зал до свята “Святого Миколая”. Завдяки їй я познайомився з її чоловіком Богданом. Нас доля звела не просто так і буквально с першого ж дня ми почали працювати разом.” – слова Олексія.
Оля і Богдан Первачук, а також Дмитро, Юля Колісник і Михайло Затолока також допомагали людям Балаклії під час окупації. Вони привозили свіжий хліб і молоко.
Богдан з Дмитром їздили до Балаклії кожного дня, а Олексій одразу почав шукати гуманітарну допомогу. Ось так оновлена команда почала співпрацювати з Благодійним Фондом “Долоньки.ЮА”. В перші ж дні на вечірніх зборах Олексій запропонував назву «БАжаємоМиру» і команда цю назву підтримала.

“Розшифровується дуже просто Б – Богдан, А-Алекс, разом це перші літери назви нашого рідного міста Балаклія, а Миру – це, тому що у моєї тепер уже дружини прізвище Мирна. І разом ця назва повністю підкреслювала наші наміри й бажання” – розповідає Олексій.
На той час звичайні люди фінансово підтримували діяльність команди, але паливо коштувало занадто дорого і потрібно було придумати якийсь вихід із цього положення. Рішення було знайдене – в Олексія був товариш Віталій, який займався перевезенням людей з Балаклії до Полтави.

Координатори міста

“Наші хлопці везли у місто гуманітарні набори, а на зворотному шляху забирали людей і везли до Дінця, чим ми й покривали транспортні витрати” – каже Олексій.
Але потрібно було не просто доставити гуманітарні пакунки у місто, а ще й роздати їх людям. Саме в цей час створилася схема, яка працювала весь час окупації міста. Команда знайшла у кожному районі міста координаторів, які знали й піклувалися про свою дільницю.
“Я пам’ятаю як зранку прокидаюсь і кажу: “Євген, потрібно набирати народ! І ми сидимо й обдзвонюємо знайомих. Оля також долучилась і ми знайшли всіх координаторів менше ніш за годину! Кожен кому ми дзвонили відповідав “звичайно, я в темі!”. Я не можу не назвати їх імена: Станіслав Безкорсий, Сергій Бичок, Олег Гіря, Іван Бейс, Світлана Поліщук, Микола Такало, Тетяна Сапожнікова, Віктор Іл’інський та їх помічники! Ці люди на велосипедах доставляли пакунки з гуманітарною допомогою за адресами, ризикуючи своїм життям! Ці люди – справжні герої нашого міста!” – говорить Олексій.
Потреби людей були не тільки в харчових наборах та гігієні. У місто потрібно було доставляти ліки та корм для домашніх тварин. Так до команди приєдналися Наталія Білякова, Тетяна Кунденко, Вероніка Краснокутська та В’ячеслав Євсюков. І команда стала справжньою сім’єю.

Перепони, що чинили волонтерам окупанти

“Початок квітня став для нас усіх нереально тяжким часом! Наші хлопці потрапили у полон окупантів. Ми всі цілодобово сиділи на телефонах і шукали можливості знайти й врятувати наших хлопців! Через довгих три дні Богдана, Дмитра і Михайла повернули, а от про Васю та Артура, на жаль, досі не має ніяких новин” – розповідає Олексій.
Після того, як хлопців відпустили, їм заборонили знов в’їжджати до Балаклії. Команда постійно шукала нових водіїв, але часто довгої співпраці не виходило, оскільки водіїв били та обшукували на блокпостах, після чого вони відмовлялись від подальшої співпраці. Постійний об’єм доставлення зменшився до 2 машин, загалом до 4-ох рейсів на добу. Протягом квітня російські військові дедалі прискіпливіше обшукували водіїв, інколи роздягали до трусів або взагалі не пропускали. На початку травня Балаклію повністю закрили.
Єдиною можливістю для волонтерів допомагати мешканцям громади залишилися карети екстреної допомоги, через які вдавалося передавати хоча б медикаменти.

Діяльність БО «#БАжаємоМиру» з травня по вересень

Після закриття Балаклії благодійники почали доставляти гуманітарну допомогу до прифронтових населених пунктів Іванівка, Протопопівка, Пришиб, Мілова, Гусарівка, Волобуївка та інших. Тоді до команди приєдналися Наталія Кійко та Сергій Тарабєй.
Ситуація продовжувала ускладнятися і під постійними артилерійськими обстрілами знаходились населені пункти поряд з лінією фронту.
«До нас почало надходити багато дзвінків з проханням евакуювати людей у безпечне місто. Ми почали думати та шукати можливості. Перша евакуація була повним хаосом через те, що ми не знали як це все робити, але потім ми познайомились з прекрасними людьми Іриною і Юрієм Лихопой» – розповідає Олексій.

Евакуація відбувалась до Полтави, у приміщення школи при церкві «Хліб Життя». Люди отримували тимчасовий притулок з можливістю помитися, випрати речі та безплатний харчуванням, а головне з тихим мирним небом над головою.

Звільнення Балаклії

«Я пам’ятаю, як мені зранку написали, що наші хлопці почали штурм міста. Я вийшов на балкон і почав як дитина пускати сльози. Ми всі чекали цього моменту довгих пів року» – ділиться емоціями Олексій.

Команда одразу ж почала підготовку до повернення додому і перший гуманітарний рейс «#БажаємоМиру» здійснили уже 10 вересня. І привезли свіжий хліб, крупи і корм для тварин. Оскільки одразу після деокупації міста гуманітарну допомогу почали роздавати багато фондів, було прийнято рішення продовжити доставляти продукти та речі першої потреби у віддалені місця – Борщівку, Підсобне, Вільхуватку, Веселе, Теплянку, Гусарівку та інші, а також адресно по місту.

Також волонтерська організація, вирішила надавати населенню допомогу із зашпаруванням розбитих вікон. Завдяки матеріалам, наданим фондом «Сміливі відновлювати», організація «#БАжаємоМиру» допомагала населенню, забиваючи плівкою вибиті шибки.

На початку жовтня команда організувала пункт видачі речей.
«Волонтери з різних організацій нам привезли багато речей. І велику кількість одягу приносили звичайні люди. Щоденно до нашого штабу приходили 200-300 людей, які знаходили собі теплі речі» – розказує Олексій.

Волонтери організації «#БАжаємоМиру» і надалі доставляють продукти, засоби гігієни, свічки, газові балони, одяг та взуття у всі населені пункти Ізюмського району. Допомагають тваринам, які залишилися на вулиці через війну.
Фінансування у «#БАжаємоМиру» немає, а машини заправляти треба. Команда шукає спонсорів, які допоможуть придбати бус для доставлення більшої допомоги.

Особисто від Олексія

«Особисто для мене цей період був дуже непростий, але і в цей жахливий час у мене були яскраві моменти. Я безмежно вдячний долі, за те що вона звела мене з моєю коханою дружиною Даринкою. Я завжди буду вдячний кожному члену сім’ї під назвою «#БАжаємоМиру». Всі ці люди надавали мені моральних сил і не давали зійти з розуму. Ми завжди працювали як один налагоджений механізм і коли хтось опускав руки йому одразу ж підставляв плече товариш. Кожен з нас і надалі буде працювати на благо своєї Батьківщини й ви ще не раз почуєте наші імена і назву «#БАжаємоМиру». Всіх обіймаю! І Бажаю Миру! Завжди Ваш Олексій Твердомед»

Допомогти організації можна на картку 5375 4112 0488 5599
Всі питання телефоном 0956066910