Захист прав власності українців пропонують покращити
Верховна Рада вносить багато змін до Цивільного кодексу України – для покращення захисту громадян у судах.
Що пропонується змінити законопроектом
Відповідно до чинних норм Цивільного кодексу України (ЦКУ) держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.
Навіть якщо особа лише передбачає, що права власності іншої особи можуть бути порушені, вона може звернутися до суду з проханням заборонити або запобігти такій потенційній поведінці.
Крім того, українці, чиї права були порушені, мають право на відшкодування завданої їм матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу, якщо хтось незаконно заволодів вашим майном, ви (як законний власник) маєте право вимагати його. Для цього необхідно подати так званий захисний позов – вимогу до власника про витребування його майна з чужого незаконного володіння.
Такий позов подається:
- власником або титульним володільцем – з вимогою про повернення речей
- індивідуально визначених речей – які незаконно перебувають у володінні іншої особи (відповідання)
- якщо майно належить вам, а інша особа своєю протиправною поведінкою створює перешкоди для нормального користування чи розпорядження ним. Ви можете скористатись статтею 391 ЦК для пред’явлення відзивного позову, який спрямований на усунення існуючих перешкод у користуванні власним майном.
Тобто власник, який звертається до суду за захистом, зберігає майно у себе від вимоги відмовити останнім часом припинити які протиправні дії (щодо свого майна).
У пояснювальній записці законопроекту №11502 наголошується, що визначальним критерієм для розмежування цих двох вимог (дій) є наявність або відсутність особи, якій на момент звернення належить майно.
Навпаки, документ має на меті покращити розмежування між заперечними та заперечними позовами та встановити відмінності між ними в ЦКУ.
Виходячи з цього, законопроектом пропонується доповнити статті 387 та 391 ЦК роз’ясненнями щодо заперечень та негаторних позовів.
Для чого потрібні такі законодавчі зміни?
Будь-яке уточнення правових норм, внесене законодавцем, безперечно:
– спростить використання норм матеріального права на практиці
– дозволити без вагань засіб захисту при поданні позову до суду
Експерти нагадують, що різниця між захистом і негаторним позовом ґрунтується на майновому критерії: якщо порушується право власності, має застосовуватися захищений позов.
Тому лише після припинення права власності на нього та переоформляються на іншу особу.
Якщо створюється перешкода для використання, розпочинається негативний судовий процес.
Варто звернути увагу на особливості захисту та заперечення дій та визначальні критерії, які їх відрізняють:
Наявність або існування права власності позивача на майно
Право власності особи на нерухоме майно визначається за принципом підтвердження реєстрації
Особа, до якої перейшло право власності на об’єкт нерухомості, набуває всіх прав власника, у тому числі права власності
«Принцип підтвердження реєстрації полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об’єкт нерухомого майна, набуває всіх прав власника, усіх повноважень, визначених статтею 317 Цивільного кодексу, зокрема права власності», – зазначив юрист. сказав.
Поки законопроект буде схвалений і набуде чинності, кардинальних змін ні для громадян, ні для юристів не буде.
«Адже мета прийняття законопроєкту – покращити розмежування захисту та відмови у задоволенні позову, гарантованих ЦК України», – уточнила вона.
Водночас юристи наголосили, що ця зміна принципова для громадян.