Які операції з нерухомістю перевіряють: у Мінфіні пояснили правила фінмоніторингу
У Міністерство фінансів України пояснили, які саме операції з нерухомістю підпадають під фінансовий моніторинг та чи повинні рієлтори звітувати про всі угоди клієнтів.
Раніше в медіа з’явилася інформація про нібито нові вимоги до ринку нерухомості. Однак у відомстві наголошують: ці правила діють уже не перший рік і не є нововведенням.
Рієлтори вже давно під контролем
За даними Мінфіну, рієлтори входять до переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу вже кілька років.
Це стосується не лише операцій купівлі-продажу, а й оренди нерухомості, якщо щомісячна плата становить 400 тисяч гривень і більше.
Чи перевіряють усі угоди
У міністерстві підкреслюють, що тотального контролю немає.
Фінансовий моніторинг здійснюється за ризик-орієнтованим підходом. Це означає, що оцінюються:
- характер операції;
- взаємини з клієнтом;
- походження коштів;
- інші фактори ризику.
Тобто перевіряються не всі угоди, а лише ті, які можуть викликати підозру.
Коли рієлтори повинні повідомляти
Ключове завдання рієлторів — інформувати Державна служба фінансового моніторингу України лише про підозрілі фінансові операції або спроби їх проведення.
Водночас обов’язок звітувати про всі великі або порогові операції на них не поширюється.
Навіщо потрібен фінмоніторинг
Основна мета фінансового моніторингу — забезпечити прозорість ринку нерухомості та запобігти відмиванню коштів.
Такі правила допомагають контролювати ризикові операції та забезпечують відповідність законодавству у сфері фінансової безпеки.
Висновок
Отже, інформація про нові жорсткі вимоги до рієлторів не відповідає дійсності. Насправді йдеться про давно діючі правила, які передбачають контроль лише за підозрілими операціями, а не за всіма угодами на ринку нерухомості.
