Фейки Балаклії. Навчись аналізувати інформацію.

Боже, яких тільки «фейків» про українців не розповсюджують російські пропагандисти. Найпопулярніші та найбезглуздіші:
– «США планують використовувати українських птахів і комарів для «поширення хвороб» і «знищення слов’ян»;
– «Зеленський “втік” з України та записує відео за кордоном»;
– «В Україні повно нацистів і їх треба «денацифікувати»;
– «Українці «самі» обстрілювали свої міста, «самі» створили там гуманітарну кризу, «самі» заважали евакуації мирних жителів».

Що стосується нашої громади, то під час окупації «рашисти» через своїх прибічників розповсюджували такі фейки:
– «Україна не підключає в Балаклійській громаді електроенергію тому, що вважає усіх колобарантами».
– «ЗСУ обстрілює наше місто тому, що вважає усіх мешканців зрадниками».
– «Що росія тут назавжди» та багато інших…

Пропаганда та дезінформація це не синоніми.

Пропаганда — це створення грандіозних наративів, які змушують суспільство або певний клас людей бачити світ таким, яким хтось хоче, щоб його бачили. Він може бути позитивним або негативним. Наприклад, це гарна історія про пропаганду здорового способу життя, та негативна, що насправді в Україні виявили поховання, над якими проводили іспити в біолабораторіях.

Дезінформація – це спотворена неправдива інформація, навмисно поширена з метою завдати шкоди окремим особам, організаціям або країнам. Це викидання тисяч сфабрикованих новин, цитат і думок на певну тему з метою систематичного насадження фактів, яких не існує.
Наприклад, перший наратив у росії полягає в тому, що «Україна — недодержава». Другий – «Україна під чужим пануванням». Третій наратив говорить про «українських нацистів і про те, що Україна є нацистською державою».
Я вважаю, що треба задати собі одне питання: «Чи бачив ти у своєму житті хоча б одного нациста?» Але не слід плутати з україномовними українцями. Виходить якийсь каламбур, який ти українець якщо не володієш рідною мовою.
Фейки – це повністю сфабриковані факти, і росіяни часто виставляють їх досить смішно.

Маніпуляція – це спотворення справжньої інформації, коли неправдива інформація поєднується з реальною для підвищення довіри. Пропагандисти спотворюють зміст цитат, виривають їх із контексту, зміщують фокус і змушують людей дивитися на ситуацію по-іншому.

Як розпізнати «фейкові» новини?

– Слідкуйте за надто емоційними повідомленнями, з великою кількістю знаків оклику. Вони навмисно створені для того, щоб людина зверталася не до логіки та уваги, а зосереджувалася на емоціях.
– Перевіряйте дописи та новини на наявність посилань на офіційні джерела. Наявність анонімного джерела свідчить не про унікальність інформації, а скоріше про її можливу неправдивість.
– Читайте дописи в соціальних мережах або на медіасайтах повністю. Маніпулятори часто спотворюють заголовки.
– Якщо ви бачите в тексті цифри чи результати опитування, «погугліть» і перевірте.
– Перевірте, хто поширює інформацію.
– Слідкуйте за граматичними помилками. Багато разів у своїх фейках росіяни помилково перекладають російські слова українською.
Наприклад, російські пропагандисти плутали паляницю з полуницею.

Як перевірити фото або скан?

Відредаговані фотографії та скани документів є одними з найпоширеніших видів підробок. Фото або сканкопію можливо перевірити за допомогою пошукової системи Google Зображення, TinEye та мобільних додатків Google Обʼєктив, Photo Sherlock чи Reverse Image Search.
Ви можете використовувати платформу Новин Google, щоб читати новини від провідних ЗМІ. Це агрегатор новин, який збирає заголовки з різних ЗМІ, об’єднує схожі новини в теми та відображає їх блоками.

Навчись аналізувати інформацію.

Зараз і в Балаклійській громаді багато людей, які знаходяться під впливом російських фейків, пропаганди та дезінформації. Таких громадян я називаю “людьми-телевізорами”. Вони «підсіли», як наркомани, на російські безглузді телеканали, які і й досі дивляться по супутниковому телебаченню. З ними дуже тяжко спілкуватися.
Не прагніть переконати їх у тому, що інформація підроблена або фальшива. Найкраще підштовхнути людину до аналізу інформації, яку вона споживає. Є багато причин, чому люди схильні вірити дезінформації або споживати інформацію, яку легко зрозуміти. Людина може не знати, як перевірити інформацію. Постійне пояснення, безперечно, є довшим процесом, ніж казати «це неправда». Але це працює краще. Якщо ви не навчите людину відрізняти правду від брехні,