Інсульт — це критичний стан, що вимагає негайної медичної допомоги, коли порушується кровопостачання мозку.
Щороку близько 15 мільйонів людей у світі стикаються з інсультом, з яких 5 мільйонів помирають, а ще 5 мільйонів втрачають працездатність. Причиною інсульту є обмеження або припинення подачі крові та кисню до мозку, що призводить до загибелі частини мозкової тканини. У 85% випадків це відбувається через закупорку артерії, тоді як розрив артерії та крововилив є менш поширеною причиною, що викликає геморагічний інсульт.
Ішемічний інсульт може бути спричинений такими факторами, як захворювання судин, серця, онкологічні хвороби, порушення згортання крові, інфекції та генетичні захворювання. Геморагічний інсульт може виникнути через артеріальну гіпертензію, прийом антикоагулянтів, коагулопатію, аневризми та травми судин.
Фактори ризику
Існують немодифіковані фактори ризику, на які не можна вплинути:
- вік: ризик інсульту зростає після 55 років;
- стать: жінки частіше зазнають інсульту та мають вищу смертність від нього;
- спадковість: наявність інсульту в сімейній історії підвищує ризик.
Модифіковані фактори ризику, на які можна вплинути:
- високий кров’яний тиск;
- низька фізична активність;
- надмірна маса тіла;
- куріння;
- хвороби серця;
- цукровий діабет;
- нездорове харчування;
- надмірне споживання алкоголю;
- психологічні тригери;
- порушення ліпідного обміну.
Для зниження ризику інсульту важливо контролювати фактори, на які ви можете вплинути:
- регулярно вимірювати артеріальний тиск;
- лікувати гіпертензію, діабет і серцеві захворювання відповідно до рекомендацій лікаря;
- перевіряти рівень ліпідів у крові;
- дотримуватися збалансованого харчування;
- бути фізично активними;
- відмовитися від куріння та алкоголю;
- контролювати стрес і депресію.
У разі підозри на інсульт слід:
- негайно викликати швидку допомогу;
- зберігати спокій;
- зафіксувати час появи симптомів, оскільки тромболізис можливий лише в перші 4,5 години;
- переконатися в безпечності оточення;
- не давати їжу чи напої через рот, щоб уникнути аспіраційної пневмонії;
- покласти людину на бік, підклавши щось під голову;
- якщо відсутнє дихання чи серцебиття, розпочати серцево-легеневу реанімацію, якщо ви вмієте це робити.
