Селище Бабаї, одне з найстаріших поблизу Харкова, веде свою історію з 1647 року. Спочатку вважалося, що його заснували в 1643 році, але пізніше було виявлено друкарську помилку в документах.
У середині XVII століття землі біля річки Уди почали заселяти “боярські діти” з Чугуєва, серед яких був Федір Климентійович Бабай. Його прізвище і стало основою для назви поселення. Після цього землі перейшли до українського козацького полковника Григорія Донця та його нащадків, що поступово зробило село українським за населенням.
У 1650 році в селі побудували дерев’яну церкву Архангела Михаїла, після чого село деякий час називалося Архангельським. У 1650-х роках воно увійшло до складу Харківського полку. Під час гайдамацького руху 1750–1770-х років мешканці підтримували козацько-селянські загони.
У XVIII столітті настоятелем місцевої церкви був Яків Правицький, знайомий з Григорієм Сковородою, який неодноразово відвідував Бабаї. У 1770-х роках Сковорода жив у Правицького, працюючи над своїми творами, зокрема “Байками Харківськими”.
Центральний будинок у Бабаях, відомий як “садиба Сковороди”, належав дворянському роду Щербиніних. Петро Андрійович Щербинін, військовий, а пізніше землевласник, перебрався до Бабаїв у 1746 році. У 1780-х роках територію маєтку перетворили на парк, збудували кам’яну Архангело-Михайлівську церкву, а господарську частину значно розширили.
У 1820-х роках онук Петра Щербиніна, Олександр Андрійович Щербинін, модернізував маєток, збудувавши новий кам’яний будинок та господарські споруди. Олександр Щербинін консультував Льва Толстого під час написання “Війни та миру” як учасник наполеонівської війни 1812 року.
Родина Щербиніних володіла маєтком протягом кількох поколінь, зберігаючи великий архів. На початку XX століття тут ще була колекція картин і предметів старовини. Проте після революції частину речей з садиби вивезли, а сама садиба почала занепадати.
Перша дерев’яна церква Архангела Михаїла була збудована у 1650 році, а в 1782 році її замінила кам’яна церква, збудована за підтримки Петра Щербиніна. У 1930-х роках храм був розібраний на цеглу. У 2004 році почали будувати новий храм Архангела Михаїла, богослужіння в якому почалися у 2009 році.
До початку Другої світової війни Бабаї були великим населеним пунктом зі статусом селища міського типу з 1938 року. Під час війни селище було окуповане німецькими військами, а в лісах діяв партизанський загін. Після війни Бабаї відбудовували, і до 1966 року тут проживало близько 7700 осіб.
Сьогодні Бабаї є частиною харківської приміської зони. Садиба Щербиніних залишається в центрі селища, хоча й у напівзруйнованому стані. У травні 2022 року з’явилася пропозиція змінити назву Бабаїв на Архангельське, але поки що вона залишається незмінною.
