Про долю “Балцему” з перших вуст

Рік тому, мешканці громади сподівалися на відродження промислового гіганта ПрАТ «БАЛЦЕМ». З’явилася надія на те, що завод запрацює, будуть створені нові робочі місця, а бюджет Балаклійської ОТГ почне наповнюватися коштами з податків, які будуть витрачені на розвиток громади.
Але пройшло не так багато часу, і в соціальних мережах почали поширюватися чутки про те, що нове керівництво займається остаточним знищенням заводу, почавши вирізати на металолом п’яту – найбільшу обертову піч. Щоб з’ясувати ситуацію, редакція «Дані Інфо» вирішила завітати на підприємство та поспілкуватися з генеральним директором заводу Цівуном Дмитром Володимировичем.

Перше питання, стосується п’ятої обертової печі. Навіщо її вирізають? Невже це знищення підприємства, чи все ж керівництво планує провести модернізацію?

Д. В.: П’ята піч є однією з найбільших у світі. ЇЇ діаметр складає 7 м, довжина 220 м, а продуктивність – 120 тон клінкеру на годину. Для того, щоб провести футерівку потрібно не менше 2 млн євро. Для порівняння, діаметр коротких обертових печей складає 5 м, а довжина 185 м. Вартість їх футерівки складає 1 млн євро, а за 1 годину вона може виробляти до 70 т клінкеру. Споживання газу короткою піччю становить 10-12 тисяч кубометрів за 1 годину. П’ята – за той же самий час споживає у 2 рази більше. Враховуючи, що сьогодні підприємству доводиться купувати газ за ціною 40 грн за 1 кубометр, то її використання просто нерентабельне, адже собівартість продукції є просто космічною.
Обертові печі «БАЛЦЕМ» будувалися більш ніж півстоліття тому. При чому жодної суттєвої модернізації на них не проводилося. Тому, наразі їх можна назвати архаїчними.
Що стосується п’ятої печі, то вона буде повністю модернізована. В планах є зробити її коротшою та перевести на сухе виробництво клінкеру, яке є менш затратним.

2 питання: Чому роботу заводу було зупинено?
Д. В.: Завод було зупинено 9 липня. Причиною стало суттєве підвищення ціни на газ. Нам його пропонували купувати по 14 тис. грн за 1 тис м3, що є для нас неприйнятним.
Після цього всі сили були кинуті на переоснащення заводу, переводячи роботу печей з газу на вугілля. Ми провели пробний запуск та вже скоро плануємо розпочинати повноцінну роботу.
 
3 питання: Що є найбільшою проблемою заводу?
Д. В.: Проблем насправді багато. Але однією з найбільших проблем заводу є кадри. Як виявилося, не всі працівники заводу хочуть дійсно працювати. Наразі керівництво часто стикається з ситуацією що, приходячи на робоче місце, працівник значну частину робочого часу грає в карти, чи робить що завгодно, але не виконує свої прямі обов’язки.
Звичайно ж такі працівники тут довго не затримуються. А пішовши з заводу, вони починають скаржитися, чи розпускати плітки про те, що нове керівництво не здатне запустити завод і займається лише його руйнуванням.
У нас є і доброчесні працівники, які вболівають за долю заводу та виконують колосальну роботу.
Другою суттєвою проблемою є газ. Це, як його висока вартість, так і умови його постачання. Газ на завод доставляється з Шебелинського родовища, яке розташоване в безпосередній близькості до «БАЛЦЕМ», а завод вимушений додатково платити великі кошти за його транспортування. Крім того, потужності Шебелинського родовища вже не ті, що були пів століття тому, коли саме і будувався завод. Тому їм доводиться вибирати – постачати газ на підприємство чи населенню громади.
До проблем підприємства я також можу віднести земельне питання. Територія заводу без кар’єру складає 118 га. А нормативна оцінка цієї землі демонструє захмарні цифри, а саме 267 млн. грн. Хто та за якими критеріями так оцінив її невідомо. Тому плата за землю для нас складала 2,3 млн грн на місяць, тобто 7% від нормативно грошової оцінки землі. Я вважаю, що це занадто велика сума, яка зовсім себе не виправдовує. Тому я звертався з проханням до мерії. Дякуючи меру Столбовому І.М. та депутатам Балаклійської міської ради, нам на 3 місяці знизили ставку з 7 до 1%, хоча я вважаю, що такою вона має бути на постійній основі. Після, ми звернулися до Балаклійської міської ради с проханням продовжити пільговий період сплати земельного податку у розмірі 1% до кінця року, але ставка була встановлена на рівні 3%, що також, вважаю, є завищеною та невиправданою.

4 питання: Яка зараз ситуація з кадрами на підприємстві? Чи є вакансії та чому всі говорять про «текучку» кадрів?
Д. В. Так, кадрів наразі не вистачає. Але, як показує практика, не всі хочуть добросовісно працювати. Не поодинокими є випадки, коли за 1-1,5 години до кінця робочої зміни, я помічав працівників, які вже повністю закінчили свою роботу та чекають транспорт, який відвезе їх додому. Але при цьому в табелі у них стоять «вісімки», що не відповідає дійсності.
Ми б не хотіли, щоб люди працювали з-під палки. Але вони теж повинні розуміти, що зарплатня не платиться наперед. Спочатку треба чесно відпрацювати, а потім отримати за свої заслуги.
Але не всі кадри в нас такі погані. Є й ті, хто працює на відмінно, яким я дуже вдячний. Це, наприклад, Лапченко Іван, Чмут Олександр, Белінський Михайло, Єршов Олег, кранівниці, оператори цементних млинів, машиністи обертових печей. Таких людей можна знайти в кожному підрозділі.
Ще одна проблема в тому, що в Україні просто не готують професійні кадри для підприємств, які виробляють цемент.

5 питання: Яка на підприємстві заробітна плата?
Д.В.: Середня зарплата на підприємстві 11,5 тис. грн. Причому, вузькопрофільні спеціалісти отримують значно більше.
Але хочу сказати, що ми платимо не за час, а за виконаний обсяг роботи. Тобто одну й ту ж саму роботу один може виконати за 3 дні, а іншому на це знадобиться 2 тижні. При цьому, перший через 3 дні піде далі заробляти та за рік зможе отримати в 6 разів більше ніж той, хто працює від дзвінка до дзвінка.
 
6 питання: Ваші плани на майбутнє?
Д.В.: Зараз ми робимо все можливе, щоб запустити виробництво, попри складну ситуацію на енергетичному ринку нашої країни.
Перша та друга печі будуть працювати. Що стосується, третьої та четвертої, то в наших планах є і їх запуск. Але на це буде впливати безліч факторів. Перш за все, це економічна ситуація в країні, ринкова кон’юнктура, поведінка конкурентів та те, наскільки ми самі встигнемо підготуватися.
Впродовж 3 років п’ята піч буде повністю модернізована на сухе виробництво клінкеру. Це дозволить виробляти більше цементу, витрачаючи менші кошти. Крім того, в наших планах розширення асортименту продукції. В нас вже були перемовини з виробниками асфальтобетону, які хотіли б поставити своє виробництво на нашій території.
Додатково, в нас є план проведення модернізації системи фільтрації на підприємстві.
Ми провели ребрендинг, та змінили зовнішній вигляд нашої продукції, перейшовши на поліпропіленовий мішок. На цьому ми не плануємо зупинятися. В нас є й інші напрацювання в даному напрямку, але поки ми їх не будемо озвучувати.