Приблизно мільярд років тому величезний метеорит впав на північний захід Шотландії.
Це може звучати як щось із науково-фантастичного фільму, але це науковий факт. Більше того, дослідники виявили, що ця подія сталася на 200 мільйонів років пізніше, ніж вважалося раніше. Нова ера впливів збігається з появою деяких із найдавніших наземних мікробних спільнот на Землі.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Geology.
Кам’яні тексти катастроф
Шотландські скелі Торрідону – це справжня капсула часу. Мільярди років тому ці шаруваті породи містили озера та річки та були населені найдавнішими еукаріотичними організмами — мікроорганізмами з ядром, предками всіх рослин і тварин.
Але мирне життя цих мікроорганізмів було порушено падінням метеорита, і сліди метеорита збереглися в шарі породи під назвою Stac Fada Member. Він знайшов не лише уламки та лаву, але й «сигнатуру» зіткнення: мінерали, змінені зіткненням, схожі на ті, що були знайдені на місці падіння метеорита Чиксулуб (Мексика) — того самого метеорита, який знищив динозаврів.
Чому нова дата важлива?
Використовуючи рідкісні мінерали, включаючи червоний циркон і циркон, вчені змогли «встановити» момент удару. Ці мінерали діють як геологічні секундоміри: вони утворюються лише під високим тиском і температурою, фіксуючи момент катастрофи. За допомогою моделювання було встановлено, що удар стався рівно 1 мільярд років тому.
Це збігається з появою перших наземних мікробних спільнот і з розвитком горобудування в регіоні. Іншими словами, стародавнє життя зіткнулося з кількома глобальними викликами одночасно — і вижило.
Катастрофа, що дає надію?
Хоча падіння метеорита було катастрофою, його наслідки могли вплинути на еволюцію. Впливи такого масштабу спричинять не лише порушення, а й:
-тріщини та гідротермальні джерела,
-кратерне озеро, яке містить концентрацію глини, фосфору та органіки – всього, що потрібно для життя.
На зміну старим приходять нові екосистеми.
У Шотландії метеорит впав у середовище, де вже існували мікроорганізми. І оскільки ці породи неймовірно добре збереглися, ми можемо побачити, як мікроби пережили катастрофу та повернулися.
Цей випадок показує, що метеорити не просто залишають вм’ятини на планетах; вони також можуть змінити хід біологічної історії планети. Можливо, вони не тільки переривають життя, але й породжують нові форми існування.
