Середина вересня — ідеальний час для посадки полуниці. Тепла погода та вологою земля сприяють швидкому вкоріненню саджанців.
Для висадки полуниці обирають ділянки, де раніше росли квасоля, горох, редька, цибуля або часник. Ці культури збагачують ґрунт азотом та іншими поживними елементами. За словами діда Степана, після картоплі, капусти, огірків, помідорів, ромашок, айстр і чорнобривців садити не варто через залишки комах-шкідників.
Саджанці мають мати коріння завдовжки 10 см і 3–4 листки. Схема посадки залежить від способу поливу: при крапельному поливі відстань між рослинами становить 50 см, при ручному — вдвічі менша. Кущі оновлюють раз на 3–4 роки для збереження сортових властивостей.
Полуниця потребує підживлення для доброго врожаю. Вона віддає перевагу калію, який підвищує солодкість ягід. Найбільше калію міститься в курячому посліді, але його варто використовувати одно-дворічним, щоб уникнути яєць глистів. Після плодоношення на кущах з’являються нові вуса та квіткові бруньки, тому підживлення є важливим. Розчин для підживлення готується з 10 грамами аміачної селітри, 10 грамами сульфату калію та 30 грамами суперфосфату на 10 літрів води. Надмір органічних добрив може зробити ягоди кислими.
Якщо зима сніжна, утеплювати полуницю не потрібно. В разі малої кількості опадів рослини можуть підмерзнути, тому варто утеплити хвоєю чи соломою. Основна перевага осінньої посадки — врожай наступного сезону, завдяки гарному вкоріненню рослин. Після збору врожаю можна звільнити ділянки для нових посадок.
Для осінньої посадки рекомендуються морозостійкі сорти, що витримують морози до -35°С. За місяць до посадки ділянку перекопують на глибину 30 см, додаючи 2 ст. л нітрофоски на 1 м². Після цього землю розпушують, формують грядки висотою 20-25 см, особливо на ділянках з підвищеною вологістю. Посадкові ямки мають бути до 25 см глибиною, щоб коріння не задиралось догори.
