Перехоплення керованих авіаційних бомб (КАБ) у повітрі, хоча й можливе, є складним завданням, яке потребує значних ресурсів і має низьку ефективність.
Незважаючи на поширену думку про неможливість перехоплення таких бомб, українські сили оборони вже мали успішні випадки збиття КАБів, зокрема над Запоріжжям. Проте, стратегія знищення бомби в польоті менш ефективна, ніж ліквідація літака-носія, який її запускає.
Збити КАБ у повітрі дуже важко через декілька причин. По-перше, конструкція бомби є компактною і складається з металу і вибухівки, не маючи паливних баків чи дротів, як у ракет. Щоб зупинити бомбу, зенітна ракета має влучити прямо в неї і викликати детонацію, оскільки уламкове пошкодження може не зупинити її падіння. По-друге, КАБ має низьку радіолокаційну помітність і не генерує значного тепла, що ускладнює її виявлення системами ППО. Крім того, вартість зенітних ракет значно перевищує вартість російських КАБів, які є модернізованими радянськими фугасними бомбами. Нові моделі КАБів оснащені малогабаритними реактивними двигунами, що збільшує їх швидкість і дальність польоту до 150–200 км, скорочуючи час для реакції ППО.
Протидія КАБам вимагає комплексного підходу. Найефективнішим методом є знищення або відгоняння носіїв, таких як літаки Су-34/Су-35. Це досягається ударами по російських аеродромах за допомогою далекобійних дронів і ракет або використанням систем ППО і винищувачів F-16 з ракетами «повітря-повітря» типу AMRAAM, що змушує російських пілотів скидати бомби з більшої відстані або взагалі відмовлятися від виконання завдань. Також важливу роль відіграє радіоелектронна боротьба, яка здатна придушувати канали супутникової навігації GPS/ГЛОНАСС бомби, що суттєво знижує її точність і змушує відхилятися від наміченої цілі.
