Дітям з інвалідністю Ізюмського району відмовлено у державній підтримці

 

Нещодавно Україна відзначила своє 30-ти річчя. На проведення урочистостей з державного бюджету країни було витрачено щонайменше 200 млн. грн. При цьому в країні залишається дуже багато невирішених проблемних питань, на які з року в рік грошей не вистачає. Наприклад, проходження реабілітації дітей з інвалідністю, яка повинна щорічно проводитися за кошти держави.

Згідно зі статистикою в Україні сьогодні налічується близько 200 тисяч дітей з інвалідністю. Незалежно від виду захворювання, вони щорічно потребують проходження курсу реабілітації, в залежності від діагнозу. А це вимагає значних фінансових витрат, які більшість з батьків просто не в змозі подужати.

Досвід економічно розвинених країн доводить, що кошти, затрачені на реабілітацію дитини з інвалідністю, окупаються в десятикратному розмірі. Саме тому вони не жалкують кошти на лікування, реабілітацію та інтегрування в суспільство таких діточок. Наша країна теж намагається робити вигляд, що піклується про дітей з інвалідністю. Згідно з Постановою №309 від 27.03.2019 (зі змінами) держава гарантує право кожній такій дитині на щорічне отримання реабілітаційних послуг за державний кошт.

Вартість реабілітаційних послуг для кожної дитини визначається реабілітаційною установою відповідно до індивідуальної програми реабілітації.

Гранична вартість реабілітаційних послуг на рік для однієї дитини, яка відповідно до індивідуальної програми реабілітації за більшістю основних категорій життєдіяльності має обмеження I та II ступеня, не може перевищувати 16 тис. гривень, III ступеня – 25 тис. гривень.

Для отримання цього виду допомоги, батьки або офіційні опікуни дитини з інвалідністю мають подати заяву разом з переліком документів до місцевого органу соціального захисту населення.

В минулому ця постанова дійсно діяла, і впродовж 2019 та 2020 років діти з інвалідністю проходили курс реабілітації в обраній ними клініці. Але в цьому році батьки стикнулися з проблемою відсутності на це коштів в державному бюджеті. Саме таку причину називають в Управлінні соціального захисту населення Ізюмської РДА.

Чому наші діти з інвалідністю залишилися без можливості реабілітації, адже вона для них є вкрай важливою. Чому в державному бюджеті знаходяться кошти на «захмарні» зарплати керівників деяких компаній, наприклад «Укрпошти», «Нафтогазу» чи «Укрзалізниці», або на встановлення найвищих флагштоків в кожному обласному центрі країни, а на допомогу менш захищеним своїм громадянам ні? Чому батьки особливих діточок мають збирати «з миру по копійці», щоб забезпечити їх тим, що гарантовано повинна давати держава?