Posted inНовини Балаклії / Новини Харківської області / Прес-релізи

Компенсація за невикористану відпустку: коли нараховуються внески на соцстрахування

В Україні роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) з більшості виплат працівникам. Однак щодо компенсації за невикористану щорічну відпустку діють окремі правила. Державна податкова служба Київської області надала офіційне роз’яснення, яке допомагає зрозуміти, коли саме ця виплата є базою для нарахування ЄСВ.

Коли компенсація є базою для ЄСВ

Закон № 2464-VI визначає, що роботодавець сплачує ЄСВ з усіх видів заробітної плати та прирівняних до неї виплат. До них належить і компенсація за невикористану щорічну відпустку — як основну, так і додаткову.

Така компенсація входить до фонду оплати праці, а тому є підставою для нарахування ЄСВ, якщо її виплачено до моменту звільнення працівника.

Інакше кажучи, поки працівник перебуває у трудових відносинах, роботодавець є платником страхових внесків і повинен сплачувати соціальні відрахування з усіх належних йому сум.

Коли ЄСВ на компенсацію НЕ нараховується

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України роботодавець повинен виплатити всі належні працівнику кошти в день звільнення. Після цієї дати підприємство вже не вважається страхувальником щодо цієї особи.

Тому якщо компенсацію за невикористану відпустку виплачують саме при звільненні, ЄСВ на неї не нараховується. Це пов’язано з тим, що працівник з моменту звільнення перестає бути застрахованою особою у роботодавця.

Чому це важливо для роботодавців і працівників

По-перше, правильне нарахування ЄСВ дозволяє уникнути штрафів і перевірок. По-друге, працівники отримують гарантію, що їх страховий стаж формується коректно. Нарешті, нове роз’яснення допомагає точно визначити, коли компенсація вважається частиною фонду оплати праці, а коли — разовою виплатою при звільненні.

Висновок

  • Компенсація, виплачена до звільнення, — обкладається ЄСВ.

  • Компенсація, виплачена при звільненні, — не є базою для ЄСВ.

Знання цього правила дає можливість роботодавцям правильно формувати звітність, а працівникам — контролювати коректність нарахувань.