Як продовжити життя пральної машинки

З одного боку, побутова техніка настільки зручна та зрозуміла у використанні, що покупці практично перестали читати інструкцію щодо її експлуатації. З іншого боку, деякі рекламні обіцянки користувачі сприймають буквально. Як результат – не завжди коректна експлуатація техніки та завищені очікування щодо її споживчих властивостей та надійності. Купуючи сучасну пральну машину, ми розраховуємо не лише на гарну якість прання та тиху роботу, але й на тривалий термін її експлуатації. При цьому можемо робити помилки, які призводять до псування обладнання. Розглянемо найпоширеніші їх.


Неправильне встановлення

Поставити пральну машину на тверду поверхню, один шланг підключити до труби холодного водопостачання, інший – у трубу зливу, вилку встромити в розетку. Що може бути складного? Однак багато хто пропускає найважливіший етап регулювання висоти ніжок машини, через що під час віджиму виникає сильна вібрація і машина «їде» зі свого місця.

Крім очевидних незручностей і підвищеного рівня шуму, неправильна установка обіцяє дуже швидке механічне зношування елементів конструкції. Тому не забувайте виставляти потрібне положення опор. Мета – щоб машина на відведеному їй місці стояла впевнено і не піддавалася діагональному розгойдуванню. При цьому корпус повинен перебувати в горизонтальному положенні. Визначити його допоможе будівельний рівень.

Крім того, якщо машина встановлена ​​на слизьку підлогу, під її ніжками бажано наклеїти абразивний матеріал для кращого зчеплення. У комплекті з деякими моделями йдуть такі наклейки. Якщо їх немає, то рівноцінною заміною є вологостійка протиковзна стрічка для сходів, що продається в будівельних магазинах.

Нарешті, перед початком експлуатації нової пральної машини необхідно викрутити з її тилової панелі болти, що жорстко фіксують бак з барабаном на час перевезення апарата.

Несвоєчасна профілактика

Йдеться насамперед про декальцинацію. Вапняна кірка дійсно може пошкодити гумові елементи та занапастити трубчастий електронагрівач. Він просто згорить від перегріву. Якщо ж додавати фірмові пом’якшувальні засоби при кожному пранні, то проблема накипу навіть не виникне. Щоправда, ціна такої профілактики є високою.

Набагато вигідніше чистити машину від вже утвореного, але умовно молодого накипу. Це означає, що процедуру чищення слід проводити не рідше ніж раз на три місяці. Скористайтеся засобом «для видалення накипу в пральних машинах» або харчовою лимонною кислотою (у вигляді порошку).

Процедура гранично проста: достатньо насипати безпосередньо в бак порцію засобу, вказану виробником, або 100 г харчової лимонної кислоти – і запустити прання без білизни при температурі не нижче 60 градусів.

Друга споконвічна проблема для будь-якої пральної машини – неприємний затхлий запах, що виникає через рік-другий експлуатації. Навіть якщо тримати двері прочиненими між пранням. Цей запах випромінюють так звані біоплівки, що формуються на внутрішній поверхні бака. Причому застосування спеціальної «хімії» в рамках програми прання допомагає далеко не завжди, адже основне скупчення нальоту спостерігається у верхній частині бака.

На щастя, у більшості сучасних пральних машин є спеціальна функція для очищення барабана. Від звичайного прання процедура очищення відрізняється застосуванням дуже великої кількості гарячої (зазвичай 70⁰С) води, яка механічно змиває біоплівку і знезаражує поверхню. Якщо така функція є і у вашої пральної машини, то не забувайте активувати її хоча б кілька разів на рік.

Неправильна експлуатація

Тут слід виділити дві ключові помилки:

  1. Це можливість прання дрібних речей безпосередньо у барабані машини. Мова про шкарпетки, носові хустки, бюстгальтери тощо. Їх потрібно прати лише у спеціальній сітці! Без неї може статися поломка машини. Наприклад, «кісточка» (сталевий каркас) від бюстгальтера просто пробивається через перфорацію барабана і гальмує/блокує його обертання. А шкарпетка може прослизнути у щілину між баком та барабаном та закупорити зливний насос. Причому обидва сценарії – аж ніяк не рідкість.
  2. Друга помилка пов’язана з вибором прального порошку. Багато покупців впевнені, що порошки для автоматичних пральних машин та для ручного прання відрізняються лише розміром упаковки. Насправді різниця є і за хімічним складом. Наприклад, у засобах для автоматичного прання застосовується компонент-піногасник. Це дуже важлива добавка. Якщо в машину засипати пральний порошок категорії «для ручного прання», то піни буде дуже багато. Незабаром піна дістається до блоку електроніки і виводить його з ладу. Тому застосовувати треба лише «автоматичний» порошок.

Враховуючи все перераховане, можна суттєво продовжити термін експлуатації будь-якої пральної машини, заощадивши цим на її ремонті або купівлі нової.